Педагогів називають часто творцями людської душі. Отримуючи класне керівництво кожного разу розумію, яка відповідальна справа – бути не лише вчителем, а і вихователем.
Різні долі, різні здібності, темпераменти. Ці маленькі оченята прискіпливо, дещо насторожено, але все ж таки з надією дивляться на тебе, немов питають: яке буде наше подальше життя, ким виявишся ти – станеш другом-порадником, чи твоя роль буде зводитися лише до того, щоб підписувати щоденник та читати моралі?
На сучасному етапі перед педагогами України постали нові вимоги до виховання, яке повинне бути направлене на створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України.
Згідно з принципами Національної Доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ ст. визначила основні виховні завдання:
Щоб реалізувати ці завдання намагаюся добитися розуміння дитини. Тому в спілкуванні з дітьми дотримуюсь таких правил:
Якщо ці прості загальнолюдські правила, які направлені на визнання учня як особистості діють, виникає дуже міцний зворотний зв’язок. Діти віддячують тим самим.
Є дуже важливим і формування дружнього колективу. Адже за умов його існування дитина прагне йти до школи, бажає кожного дня бачити своїх друзів. Тоді для учнів школа – не обов’язок, а проводження часу з великою користю – спілкування з друзями і вчителями, розвиток здібностей, отримання цікавої інформації.
У тісній співпраці з учнями класу створюємо цікаві виховні заходи, проводимо тренінги, години спілкування. Традиційними стали поїздки та екскурсії , походи до лісу, де ми спілкуємося з природою, проводимо рухливі ігри. Водночас це дає широкі можливості спостерігати за дітьми за межами школи, відкривати нові грані їх характеру, знаходити нові підходи до виховання і, звичайно, зближуватись.
Надзвичайно ефективною виховна робота є тоді, коли вона здійснюється у співпраці вчителя з батьками.
Сім’я – це середовище, де дитина проводить більшість часу. Нажаль, не всі діти отримують достатню кількість родинного тепла через постійну зайнятість батьків, не завжди добрі сімейні стосунки.
Вивчення сім’ї проводжу за допомогою анкет, тестування, бесід, спостережень. За мету маю звернути погляди батьків, у першу чергу, на свою дитину, на її внутрішній світ та гостру необхідність у розумінні з найріднішими людьми.
На батьківських зборах надаю поради щодо виховання, спілкування, вікових особливостей дітей. Разом із батьками готуємо і проводимо свята: «День іменинника», «Свято Св. Миколая», «Масляна» тощо.